Українська зін-спільнота

June 28, 2025

Що таке зін?

Зін – це маленька саморобна арт-книжка або самвидавний проєкт. Термін "зін" (англ. zine) походить від слова "magazine" (журнал). У зінів відсутні УДК і ISBN, що підкреслює їх неформальний характер.

Краса зінів полягає в повній творчій свободі – над автором немає ні видавців, ні редакторів. Формат може бути будь-яким: від восьми сторінок колажу до збірки віршів з провокативними фотографіями. Неважливо, який папір використовується чи яка якість друку – головне це самовираження.

Особливості та види зінів

Зіни бувають як авторські – індивідуальні збірки поезій, прози, фотографії, так і колективні. Видання можуть бути разовими або періодичними. Хоча традиційно зіни асоціюються з малими тиражами та неприбутковістю, існують винятки. Наприклад, український еротичний зін "Грішниця" та культурний часопис "То Салют" розповсюджуються платно.

Важливою характеристикою зінів є їх контркультурність. Історично вони висвітлювали проблемні питання суспільства, які ігнорували офіційні медіа. Зіни супроводжували різноманітні соціальні рухи – від партизанських до феміністичних та ЛГБТ.

Сучасна зін-культура

Сьогодні існує два основних напрямки зінів:

  • Традиційний "гранжовий" стиль – саморобні, панківські видання, що втілюють дух DIY-культури

  • Професійні видання – глянцеві, кольорові, якісно надруковані, часто створені колективами художників

Як влучно зазначає Назар Шекуряк: "Зін – це по-мистецьки дисфункціональна і надлишкова штука. Люблю порівнювати самвидав з непрофесійним декоративно-прикладним мистецтвом. Зін – це молодший брат дембельського альбому і племінник лебедя з покришки".

Розповсюдження та спільнота

Зіни розповсюджуються через різні канали: від особистих продажів до спеціалізованих магазинів та фестивалів. В Україні діє активна зін-спільнота, яка організовує події, обміни та підтримує онлайн-присутність. Для тих, хто цікавиться українською зін-культурою, діє архів українських зінів та телеграм-спільнота, де можна познайомитися з однодумцями та дізнатися більше про цей унікальний вид самовираження.

Роль колективів та дистрибуція

Важливу роль у зін-культурі відіграють творчі колективи. Вони часто створюють власні друкарні, які мають доступ до якісніших матеріалів та інструментів, ніж окремі автори. Хоча деякі вважають, що професійний друк позбавляє зіни частини їхнього саморобного шарму, колективна робота відкриває нові можливості для творчості та розповсюдження.

Дистрибуція зінів відбувається різними шляхами. Окрім прямих продажів від авторів, існують спеціальні дистриб'ютори (дистри), які збирають зіни від різних творців та продають їх. Комікс-шопи, незалежні книгарні, кав'ярні та музичні магазини також часто стають майданчиками для розповсюдження зінів.

Фестивальна культура

Фестивалі зінів стали невід'ємною частиною спільноти. Вони регулярно проводяться у великих містах та університетських містечках, створюючи простір для зустрічі творців (зінерів) та їхньої аудиторії. На таких подіях автори не лише продають та обмінюються своїми роботами, але й формують мережу контактів, діляться досвідом та надихають одне одного на нові проєкти.

Цифрова ера та зіни

Попри розквіт цифрових медіа, зіни зберігають свою унікальну нішу. Їх можна порівняти з фізичною версією блогу чи сторінки в соціальних мережах, але з особливою тактильною та візуальною естетикою. На відміну від масового цифрового контенту, кожен зін – це особистий, часто рукотворний артефакт, що створює особливий зв'язок між автором та читачем.

Корисні посилання: