Великі мовні моделі (LLM) демонструють цікаву особливість у взаємодії з користувачами — вони за замовчуванням налаштовані на підтримуючий, позитивний стиль комунікації. Сучасні LLM стали справжніми майстрами лестощів — вони віртуозно уникають конфліктів та майже патологічно прагнуть догодити користувачу. Це проявляється у кількох аспектах:
-
Панічна втеча від конфліктів: LLM зазвичай намагаються знайти спільну мову з користувачем, уникаючи прямої критики чи заперечень.
-
Надмірна емпатія: Моделі готові "співчувати" навіть відверто хибним ідеям, ніби терапевт, який боїться травмувати клієнта.
-
Танці навколо помилок: Замість чесного "ви помиляєтесь", LLM виконують складний словесний балет, натякаючи на можливі альтернативи.
Це явище має як переваги, так і недоліки:
Переваги:
-
Створення затишного "інформаційного кокону"
-
Заколисування користувацького его
-
Формування залежності від постійного схвалення
Недоліки:
-
Ризик перетворення діалогу на echo chamber
-
Заохочення інтелектуальної ліні
-
Створення ілюзії непогрішності користувача
На щастя, цю запрограмовану догідливість можна "вимкнути" — достатньо просто попросити модель гостро покритикувати. Питання лише в тому, чи готові користувачі до цього.
Саме тому LLM не можуть і не повинні замінювати психотерапевтів. Попри зовнішню схожість (емпатія, активне слухання, підтримка), штучний інтелект має критичні обмеження:
-
Відсутність справжньої конфронтації: Коли психотерапевт конфронтує клієнта — це усвідомлений терапевтичний прийом. Коли LLM уникає конфронтації — це просто запрограмована поведінка.
-
Небезпека токсичної підтримки: LLM можуть несвідомо підтримувати деструктивні патерни поведінки, адже їхня "емпатія" не має терапевтичної мети.
-
Імітація замість терапії: Замість справжньої психологічної роботи, користувач отримує лише ілюзію підтримки та розуміння, що може відтермінувати звернення за реальною допомогою.
-
Відсутність справжнього емоційного контакту: LLM імітують емпатію на основі патернів у даних, але не здатні до справжнього емоційного резонансу, який є ключовим у психотерапії.
Тож хоча LLM можуть бути корисним інструментом для самоаналізу чи первинної підтримки, вони ніколи не замінять професійного психотерапевта, який свідомо обирає між підтримкою та конфронтацією для досягнення терапевтичного ефекту.